Мефедрон мука Озёрск

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!

Я до сих пор в шоке, братаны! Чувствую, надо поделиться тем, что пережил, прямо как настоящий легендарный рэпер. Подготовьтесь, сейчас будет история, которую вы не ожидали услышать.

Было это вчера, когда решил сделать закладки. У меня в голове уже пару недель закручивалась идея попробовать новый драйв - мефедрон. Все говорят, что это весчь, да такая, что до луны не допрыгнуть. И я решился. Полетели за делом!

Вечерело уже крепко, а я прогуливался по улицам своего района, искал толкача. Вдруг вижу, какой-то типок сидит на скамейке, прикинулся, что у него нет ни диазов, ни афганки. Было понятно, что это толкач. Я к нему подсел, намекнул, что нужна закладка. Он хитро посмотрел на меня и проговорил: "Вот, в третьем квартале, в "пятерочке" на кассе, тебе все организую".

Меня аж ядро светило от радости! Отправился через пару кварталов в "пятерочку". Даже не думал, что здесь встречу свою бывшую. Но это уже совсем другая история...

Подходит шесть вечера, все начинают закупаться продуктами для ужина, а я тут делаю свои закупки на кассе. И тут... Бац! Вижу ее - свою бывшую. Она стояла на кассе, брала продукты, а у меня сердце замирает. Какого черта она здесь?

Весьма неудобно мне стало, да и бывшая тоже явно не ожидала, что на нас такая встреча выпадет. Она смотрит на меня, в глазах - смесь удивления и непонимания. Я же, как настоящий музыкант, решился на первый шаг.

Собрав волю в кулак, подошел к ней, поглядывая на полку с закладками, которые она уже сложила в корзину. И вот я рядом с ней, немного растерянный и не знающий, что сказать. Но я иду на все или ничего. И говорю в стиле хип-хопа: "Эээ, привет, как на счет хапнуть с ручника моей композиции и рассказать, как попал на расколбас с мефедроном?".

Она задумалась, но я вижу в ее глазах искру любопытства. Она молчит пару секунд, а потом отвечает: "Давай, держи!". И она достает из своей сумочки дорожный ручник, натуральный, собственного выращивания.

Мы выбегаем из магазина, судорожно ища место, где можно вмазаться в этот планетарный космос. Нашли старую заброшенную тачку, влезли в нее и начали наслаждаться этими волшебными дарами.

Честно говоря, братва, я и не ожидал, что так приятно будет. Чувствовал себя, как на облаке, как настоящий музыкант, который просто рожден для этого. А бывшая рядом со мной объявила, что она любит наркоту так же, как я. Это меня по-настоящему заводит.

Мы хапали, вмазывались, улетали в другие миры. Шли космические путешествия, а наша музыка звучала громко и проникновенно. Я почувствовал, что это - настоящее единство, и что мы - это не просто двое наркоманов, а двое любящих сердец, которые просто рождены быть вместе.

А теперь я сознаюсь, что искал толкача, а нашел любовь своей жизни. И хоть наша любовь основана на вредных привычках и опасных экспериментах, но я не хочу от нее отказываться.

Так вот, братва, моя история. Как я купил мефедрон и встретил свою бывшую в "пятерочке" на кассе. Теперь мы вмазываемся вместе, создаем неизведанные миры и наполняем их нашим рэпом и безумной любовью.

И помните, братаны, наша жизнь - это наше искусство. Мы не можем остановиться, мы должны продолжать творить, создавать, расколбасить мир своими идеями и своими стихами.